Ч. Гіл, Міжнародний бізнес, Роль технологічних змін (3)

Роль технологічних змін

 

Усунення торговельних бар’єрів робить глобалізацію ринків та виробництва теоретично можливою справою, тоді як технологічні зміни перетворюють її на матеріальну реальність. За час, що минув після закінчення другої світової війни, у світі спостерігався значний поступ у розвитку комунікацій, технології опрацювання інформації, а також транспорту, зокрема вибухоподібний розвиток Інтернету та World Wide Web. За словами Ренато Ружеро (Renato Ruggiero), генерального директора  Світової організації торгівлі, телекомунікації створюють глобальну аудиторію, а розвиток транспорту перетворює весь світ на одне велике село. Звичайні люди в усьому світі, від Буенос-Айреса до Бостона й Пекіна, дивляться MTV, одягаються в джинси “Levi’s” і слухають плеєри “Sony” по дорозі на роботу13.

 

Мікропроцесори й телекомунікації

 

Мабуть, найважливішим відкриттям за останній час стала розробка мікропроцесора, яка обумовила стрiмкий розвиток високопродуктивної і недорогої комп’ютерної техніки й дала змогу фірмам та окремим особам фантастично збільшити обсяги оброблюваної інформації. Мікропроцесори обумовили швидкий проґрес у сфері телекомунікаційних технологій, що спостерігається останнім часом.  Упродовж останніх 30 років сфера глобальних телекомунікацій зазнала революційних змін завдяки використанню супутників зв’язку, волоконної оптики, технологій бездротового зв’язку, а останнім часом – Інтернету та World Wide Web. У всіх цих технологіях мікропроцесори забезпечують кодування, передачу та декодування величезних обсягів інформації, яка передається  цими електронними маґістралями. Вартість мікропроцесорів продовжує знижуватися, тоді як їхня потужність постійно зростає (існує навіть такий закон Мура (Moores Law), згідно з яким кожні 18 місяців потужність мікропроцесорів зростає удвічі, тоді як ціна зменшується наполовину14.  Відповідно, вартість глобальних комунікацій постійно зменшується, а координація і контроль глобальної організації стають дедалi дешевшими.

 

Інтернет та World Wide Web

 

Феноменальний розвиток в останні роки Інтернету та пов’язаної з ним мережі World Wide Web (яка використовує Інтернет для зв’язку з між Web-сайтами) є найсучаснішим вираженням проґресу в цій сфері. В 1990 р. налічувалося менше  1 млн. користувачів, що мали змогу під’єднатися до Інтернету. В середині  1998  р. в Інтернетi було зареєстровано 147 млн. користувачів,  з них 70 млн.  у США.  За деякими оцінками, до 2000 р. в Інтернетi налічуватиметься понад 330 млн. користувачів15. У червні 1993 р. до Інтернету було під’єднано близько 1,8 млн. host-комп’ютерів (тобто комп’ютерів, на яких розміщуються Web-сторінки локальних споживачів). У червні 1998 р. кількість під’єднаних host-комп’ютерів становила 36,8 млн. і продовжує швидко зростати 16.

Інтернет та World Wide Web (WWW) можуть стати інформаційною основою глобальної економіки майбутнього. Обсяг трансакцій, здійснених за допомогою WWW, зріс iз нуля в 1994 р. до майже 7,5 млрд. доларів  у 1997-му. Згідно з прогнозами, опублікованими в останньому звіті Департаменту комерції США, до 2003 р. лише в Сполучених Штатах обсяг цих трансакцій може сягнути 300 млрд. дол.17. Такі компанії, як “Dell Computer”, щодня здійснюють за допомогою Web продажiв на 4 млн. дол., а такі гіганти, як “Cisco Systems” (що спеціалізується на продажу обладнання для Інтернету), впродовж дня за допомогою Web продає товарів та послуг на 20 млн. дол. Для  цiєї Web-орієнтованої електронної комерції характерним є збільшення кількості трансакцій між сторонами, що живуть у різних країнах. Загалом, у глобальному масштабі, мережа Web є потужною нівелюючою силою. Вона обмежує вплив деяких чинників, зокрема місця розташування, масштабу та часового поясу. Мережа Web дає змогу бізнесовим структурам розширювати сферу своєї діяльності у світових масштабах, витрачаючи при цьому менше коштів, аніж будь-коли в історії людства. Одним з прикладів може бути невелика фірма із штаб-квартирою в Каліфорнії “Cardiac Science”, яка виготовляє дефібрілятори та монітори серцевої діяльності. В 1996 р. “Cardiac Science” намагалася вийти на міжнародні ринки, проте не мала жодних ідей, як там закріпитися.  Та вже в 1998 р. компанія продавала свої вироби споживачам у 46 країнах світу, а обсяги продажу за кордоном становили 85 вiдсоткiв з її 1,2 млн. дол. рiчних надходжень. Попри те що частина продажiв здійснювалася й за традиційними каналами експорту, дедалі більша їх частка надходила від продажу через Web-сайт компанії, завдяки якому, за словами головного виконавчого директора, “міжнародні бізнесмени зліталися до нас, як мухи на мед”.  Мережа Web дала змогу покупцям і продавцям набагато легше знаходити один одного, незалежно від місця їхнього перебування і масштабів.

Транспортні технології

 

Окрім розвитку комунікаційних технологій, після другої світової війни було запроваджено низку важливих інновацій у технології транспортування товарів та пасажирів. З точки зору економіки, мабуть, найважливішим чинником стало створення комерційних реактивних літаків, вантажних суден великої місткості (супертанкерів та суперсухогрузів), а також впровадження системи контейнерних перевезень, яка вирішила проблему перевантаження з одного виду транспорту на інший. Із появою комерційних польотів пасажирських реактивних літаків світ істотно зменшився (див. малюнок 1.2).  З точки зору часу, який витрачається на подорож, Токіо зараз “ближчий” до Нью-Йорка, ніж Філадельфія  за колоніальних часiв.

 

globalizationМалюнок 1.2. Свiт, що зменшується

1- 1500-1840 рр. Розмiри планети в епоху кiнних екiпажiв та парусних суден (середня швидкiсть руху в кращому випадку 10 миль/год.)

2- 1850-1930 рр. Епоха залiзниць на паровознiй тязi(середня швидкiсть руху 65 миль/год) та пароплавiв (36 миль/год)

3- 50-тi роки. Епоха гвинтових лiтакiв (швидкiсть руху 300-400 миль/год)

4- 60-тi роки. Епоха реактивних пасажирських лiтакiв (щвидкiсть руху 500-700 миль/год)

 

Запровадження контейнерних перевезень здійснило революцію у транспортному бізнесі, значно скоротивши витрати при транспортуванні товарів на великі відстані. До запровадження контейнерних перевезень перевантаження товарів з одного виду транспорту на інший було трудомісткою, тривалою  і високовитратною операцією. Для розвантаження судна й перевантаження товарів у автомобілі чи  залізничні вагони необхiдно було  кілька днів та кілька сотень вантажників. Із запровадженням широкомасштабних контейнерних перевезень у 70 – 80-х роках цю саму роботу можуть виконати кілька людей за день-другий. З 1980 р.  контейнерний парк виріс більш як учетверо, частково завдяки зростанню обсягів  міжнародної торгівлі, а частково завдяки переходу на цей вид перевезень основної маси замовників. Як наслiдок, підвищення ефективності перевезень призвело до скорочення транспортних витрат, зробило  економічно виправданiшим перевезення вантажів на великі відстані і, таким чином, сприяло глобалізації ринків та виробництва. Наприклад, у США вартість транспортування залізницею однієї тонно-милі вантажів знизилася (в основному за рахунок підвищення ефективності, викликаного контейнеризацією перевезень) з 3 центів у 1985 р.  до 2,4 цента в 1997 р.19.

 

Значення глобалізації виробництва

 

Завдяки впровадженню контейнерних перевезень транспортні витрати, пов’язані з глобалізацією виробництва, істотно скоротилися. До того ж внаслідок технологічних інновацій, про які йшла мова у попередніх параграфах, за останні двадцять років різко скоротилися реальні витрати  на опрацювання та передачу інформації. Це дало змогу фірмам ефективно управляти  розосередженими по всій планеті виробничими системами, що, в свою чергу, сприяло подальшій глобалізації  виробництва. Всесвітня мережа комунікацій стала необхідною умовою функціонування чималої кількості транснаціональних компаній. Скажiмо, “Texas Instruments” (“TI”), електронна компанія зі США, має близько 50 заводiв у 19 країнах світу. Супутникова система зв’язку дає змогу “ТІ” координувати процес планування виробництва, облік, фінансове планування, сервісні служби та управління персоналом. Система складається з 300 віддалених терміналів уведення завдань,  8000 запитових термiналів та 140 універсальних комп’ютерів. Ця система дає змогу менеджерам “ТІ” зі всього світу постійно обмінюватись великими обсягами інформації та координувати роботу різних заводів і підрозділів компанії20.

Інша американська електронна корпорація, “Hewlett -  Packard”, використовує супутниковий зв’язок і технології опрацювання інформації для зв’язку між своїми структурами й працівниками по всьому світу. Для розробки нових видів продукції ця компанія залучає колективи розробників з різних країн (наприклад, Японії, США, Великої Британії та Німеччини). В процесі роботи над новою продукцією ці люди щотижня “зустрічаються” один з одним на відеоконференціях. Крім того, вони щодня контактують мiж собою по телефону, за допомогою електронної пошти та факсимільного зв’язку. У такий спосіб комунікаційні технології дають змогу “Hewlett – Packard” підвищити інтеґрацію своєї діяльності у світовому масштабі та скоротити час, необхідний для розробки нових видів продукції21.

Поширення комерційних реактивних лiтакiв також сприяло об’єднанню свiтових операцiй багатьох мiжнародних пiдприємств. Використовуючи реактивний лiтак, американський менеджер упродовж дня може вiдвiдати бiльшiсть пiдприємств своєї компанiї в Європi та Азiї. Це дає  змогу контролювати  глобально розосереджену систему виробництва.

Використання глобалiзованих ринкiв

 

Окрiм глобалiзацiї виробництва, технологiчнi iнновацiї сприяли також глобалiзацiї ринкiв. Як уже зазначалося, скорочення транспортних видаткiв зробило  економiчнiшим транспортування продукцiї по всьому свiтовi, таким чином сприяючи  створенню глобальних ринкiв. Дешевi комунiкацiйнi мережi, такi, як World Wide Web, допомагають створити глобальнi електроннi ринки. Крiм того, дешеве повiтряне сполучення призвело до масових пермiщень людей з країни в країну. Це згладжує культурнi вiдмiнностi мiж країнами i сприяє зближенню смакiв та уподобань споживачiв. Водночас глобальнi комунiкацiйнi мережi та глобальнi ЗМI створюють глобальну культуру. Американськi телевiзiйнi мережi, такi, як CNNMTV та HBO, можна дивитись у багатьох країнах свiту, а голiвудськi фiльми показують у всiх кiнцях земної кулi. В будь-якому суспiльствi носiями культури є масмедiа; з розвитком глобальних масмедiа слiд сподiватися виникнення чогось подiбного до глобальної культури. Логiчним  результатом її виникнення й розвитку є створення глобальних ринкiв споживчих товарiв. Першi ознаки цього з’явилися вже зараз. На сьогоднi знайти ресторан “McDonald’s” у Токiо можна так само легко, як i в Нью-Йорку, купити “Sony Walkman” у Рiо так само просто, як i в Берлiнi, а джинси “Levi’s” продаються i в Парижi, i у Сан-Франциско.

 

Втiм, до такої тенденцiї слiд ставитись обережно i не переоцiнювати її значення. Хоча сучаснi комунiкацiї та транспортнi технологiї свiдчать про створення “глобального села”, лишаються суттєвi нацiональнi вiдмiнностi у сферi культури, уподобаннях споживачiв та практицi бiзнесу. Фiрма, яка нехтує вiдмiностi мiж країнами, дуже ризикує. Ми ще не раз будемо повертатися до цiєї теми i розглянемо її  докладнiше в iнших роздiлах нашої книги.