Ч. Гіл, Міжнародний бізнес, Демографiчнi змiни у свiтовiй економiцi (4)

Демографiчнi змiни у свiтовiй економiцi

 

images (7)Поряд з тенденцiєю у напрямку глобалiзацiї, впродовж останнiх приблизно 30 рокiв вiдбувалися драматичнi змiни у демографiї свiтової економiки. Наприкiнцi 1960-х рокiв демографiю свiтової економiки визначали чотири стилiзованих факти: домiнування США у свiтовiй економiцi та свiтовiй торгiвлi; домiнування США у сферi ПII у свiтовому масштабi; з цим був пов’язаний третiй факт: домiнування великих багатонацiональних американських фiрм у сферi мiжнародного бiзнесу; i четвертий факт: iснування майже на половинi територiї планети планової комунiстичної економiки, що перебувала поза сферою впливу захiдного мiжнародного бiзнесу. Як буде показано далi, на сьогоднi всi чотири чинники або вже змiнилися, або  стрiмко змiнюються на наших очах.

 

Змiни у свiтовому виробництвi та свiтовiй торгiвлi

 

На початку 1960-х рокiв Сполученi Штати, безумовно, були домiнуючою iндустрiальною силою у свiтi. Наприклад, у 1963 р. на Сполученi Штати припадало 40,3 вiдсотка свiтового виробництва. У 1996 р. ця цифра становила лише 20,8 вiдсотка (див. табллицю 1.2), причому США  не були єдиною розвинутою країною, що поступилася  вiдносними позицiями у свiтi. Те саме можна сказати й про Нiмеччину, Францiю та Велику Британiю – всi високорозвинутi iндустрiалiзованi держави. Послаблення позицiй США не було абсолютним, оскiльки у згаданий перiод (1963-1996 рр.) економiка США досить iнтенсивно розвивалася (щорiчнi темпи приросту становили приблизно 3 вiдсотки). Економiка Нiмеччини, Францiї та Великої Британiї у цей перiод також розвивалася. Зменшення показникiв досить вiдносне i вiдображає  лише  швидший економiчний розвиток деяких iнших, переважно азiатських, країн. Наприклад, як видно з таблицi 1.2, за перiод з 1963 по 1996 р. частка Японiї у свiтовому виробництвi збiльшилася з 5,5 до 8,3 вiдсотка. Серед iнших країн, частка яких у свiтовому виробництвi значно зросла, можна назвати Китай, Таїланд, Малайзiю, Тайвань та Пiвденну Корею. Зокрема Китай, завдяки величезнiй кiлькостi населення i швидкiй iндустрiалiзацiї, на очах стає економiчним колосом.

Внаслiдок вiдносного зменшення домiнування США у свiтi наприкiнцi 80-х рокiв позицiї цiєї країни як провiдного свiтового експортера опинилися пiд загрозою. Впродовж останнiх тридцяти рокiв домiнуванню США на експортних ринках заважали Японiя, Нiмеччина та численнi новi iндустрiальнi держави, такi, як Пiвденна Корея та Китай, котрi захоплювали дедалi бiльшу частку свiтового експорту. В 1960-i роки на США припадало до 20 вiдсоткiв свiтового експорту промислових товарiв. У таблицi 1.2 подано данi щодо експорту промислових товарiв у вiдсотках по вiдношенню до свiтового експорту в 1997 р. Як видно, частка США у свiтовому експортi промислових товарiв зменшилася в 1997 р. до 12,6 вiдсотка. Незважаючи на деяке зменшення, Сполученi Штати продовжують лишатися найбiльшим свiтовим експортером, випереджаючи Нiмеччину та Японiю.

У 1997-1998 рр. динамiчнi економiки країн азiатсько-тихоокеанського реґiону зiткнулися iз серйозною фiнансовою кризою, яка загрожувала на кiлька рокiв сповiльнити темпи їхнього  економiчного розвитку. Незважаючи на це, у тривалiй перспективi їхнiй швидкий розвиток може продовжитися, так само як i розвиток iнших нових iндустрiальних держав у Латинськiй Америцi (наприклад, Бразилiї) та Схiднiй Європi (наприклад, Польщi). Отже, подальше вiдносне зменшення частки США та iнших розвинутих країн у свiтовому виробництвi й свiтовому експортi видається цiлком iмовiрним. Саме по собi  це позитивне явище. Вiдносне зменшення частки США вiдображає прискорений економiчний розвиток та iндустрiалiзацiю свiтової економiки i не свiдчить про негаразди в економiцi США, яка наприкiнцi 1990-х рокiвє сильнiшою, нiж будь-коли у новiтнiй iсторiї.

 

Таблиця 1.2. Змiни у свiтовому виробництвi та свiтовiй  торгiвлi.

 

Джерела: Данi щодо експорту Всесвiтньої органiзацiї торгiвлi, International Trade Trends and Statistics, 1996, данi щодо свiтового виробництва взято з CIA  Factbook, 1996 (цифри за 1995 р. взято за оцiнками).

 

Країна Частка у свiтовому виробництвi, 1963 р.(у %)/а/ Частка у свiтовому виробництвi, 1996 р.(у %) Частка у свiтовому експортi, 1997 р.(у %)/б/
Сполученi Штати 40,3 20,8 12,6
Японiя 5,5 8,3 7,76
Нiмеччина /в/ 9,7 4,8 9,9
Францiя 6,3 3,5 5,46
Велика Британiя 6,5 3,2 4,94
Iталiя 3,4 3,2 4,76
Канада 3 1,7 3,81
Китай /г/ Немає даних 11,3 2,85
Пiвденна Корея Немає даних 1,7 2,45

Примiтки:

/а/ Обсяги виробництва оцiнювалися за величиною валового нацiонального продукту.

 

/б/ Данi за 1997 р. наведено на пiдставi статистичних даних, одержаних з урахуванням паритету купiвельної спроможностi (PPP), якi кориґують величину ВНП вiдповiдно до рiзних рiвнiв цiн (i вартостi життя ) в рiзних країнах

 

/в/ Цифри щодо Нiмеччини за 1963 р. стосуються лише колишньої Захiдної Нiмеччини.

 

/г/ Данi стосовно Китаю  дещо сумнiвнi. Розрахована за нескориґованими даними щодо ВНП, частка Китаю у свiтовому виробництвi становить лише 3,1 вiдсотка. Таким чином, висока частка Китаю у свiтовому виробництвi з урахуванням PPP значною мiрою пояснюється низьким рiвнем вартостi життя в цiй країнi.

 

Незважаючи на  фiнансову кризу, яка загрожує окремим азiатським країнам, коли ми заглянемо на 20 рокiв у майбутнє, то побачимо, що бiльшiсть прогнозiв сьогоднi передбачають швидке зростання частки свiтового виробництва країн, що розвиваються, – Китаю, Iндiї, Iндонезiї, Таїланду, Пiвденної Кореї та Бразилiї – i вiдповiдне зменшення частки розвинутих, iндустрiалiзованих держав – Британiї, Нiмеччини, Японiї та Сполучених Штатiв. Наприклад, за оцiнками Свiтового банку, якщо сучаснi тенденцiї зберiгатимуться впродовж наступної чвертi столiття, до 2020 р. економiка Китаю перевищить на 40 вiдсоткiв економiку США, а економiка Iндiї стане бiльш розвинутою, нiж економiка Нiмеччини. Бiльше того, Банк вважає, що на сьогоднiшнi країни, що розвиваються, у 2020 р. припадатиме понад 60 вiдсоткiв економiчної дiяльностi, тодi як частка нинiшнiх розвинутих країн, на якi зараз припадає 55 вiдсоткiв економiчної дiяльностi, становитиме лише 38 вiдсоткiв /22/. Цi прогнози свiдчать, що драматичнi змiни в економiчнiй географiї свiту йдуть повним ходом. Для мiжнародного бiзнесу наслiдки цих змiн  очевиднi: чимало завтрашнiх економiчних можливостей походитимуть iз країн, що розвиваються, i чимало завтрашнiх найнебезпечнiших конкурентiв також, найiмовiрнiше, набирають сили саме в цих реґiонах.